Результати пошуку - Rommel, Erwin, 1891-1944

Ервін Роммель

| портрет = Bundesarchiv_Bild_146-1973-012-43,_Erwin_Rommel.jpg | розмір = 250px | signature = Erwin Rommel Signature.svg | ім'я при народженні = | дата народження = 15.11.1891 | місце народження = Гайденгайм, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія | дата смерті = 14.10.1944 | місце смерті = Блауштайн, Вюртемберг, Третій Рейх | місце поховання = кладовище Блауштайну, Альб-Дунай, Баден-Вюртемберг | прізвисько = ''Лис пустелі'' | приналежність =

| країна =

| вид збройних сил = | рід військ = гірська піхота
танкові війська | освіта = Кадетська школа Данцигу | роки служби = 1910–1944 | звання = | формування = | командування = 7-ма танкова дивізія
Корпус «Африка»
Танкова армія «Африка»
група армій «E»
група армій «B» | битви = Перша світова війна
Румунська кампанія
Італійська кампанія
Друга світова війна
Польська кампанія
Французька кампанія
Балканська кампанія
Північноафриканська кампанія
Операція «Оверлорд» | нагороди = style="background: transparent"

-

-

-

-

-

-

- 60px|Срібна медаль Заслуг Італійського Червоного Хреста -

-

-

| відносини = | інше = |діти=Манфред Роммель }}

Е́рвін О́йген Йога́ннес Ро́ммель (; 15 листопада 1891, Гайденгайм-на-Бренці, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія — 14 жовтня 1944, Блауштайн, Вюртемберг, Третій Рейх) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршал (1942) Вермахту. Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям, мечами та діамантами (1943).

За бойові заслуги на італійському фронті Першої світової війни нагороджений орденом Pour le Mérite. З початком Другої світової війни Ервін Роммель блискуче зарекомендував себе як командир 7-ї танкової дивізії в ході Французької кампанії 1940 року. Однак феноменального успіху та світової слави Роммель здобув за часів командування німецько-італійськими військами в Північноафриканській кампанії, отримавши імідж одного з найдосвідченіших воєначальників у світовій історії з ведення бойових дій в умовах пустелі, за що навіть отримав прізвисько ''«Лис пустелі»'' (, ). У 1944 році на Західному фронті очолював війська Вермахту, що протистояли союзникам у ході вторгнення в Нормандію. Із твердженням, що Роммель був найвеличнішим німецьким генералом усіх часів, погоджуються далеко не всі історики, які стверджують, що воєначальник не зміг здобути жодної значущої перемоги: він добре справлявся з питанням переміщення сил, проте був не надто сильним в управлінні та плануванні. Останньою поразкою Роммеля стала спроба дати відсіч десанту західних союзників, що висадився 6 червня в Нормандії.

Після провалу заколоту проти Гітлера 20 липня 1944 року один із змовників назвав ім'я Роммеля, хоча Роммель у змові безпосередньої участі не брав. Враховуючи видатні заслуги генерал-фельдмаршала та величезну шану німецького народу, Гітлер вирішив прибрати колишнього улюбленця тихцем. 14 жовтня 1944 року, за однією із версій, в обмін на гарантії для його родини, Роммель наклав на себе руки, прийнявши ціанистий калій. За наказом Гітлера Роммель, як національний герой Третього рейху, похований з усіма військовими почестями. 18 жовтня 1944 року — день його похорону — був оголошений днем національного трауру.

Західні союзники, проти яких постійно боровся фельдмаршал (він ніколи не воював на Східному фронті), вважали Роммеля найгуманнішим та найдосвідченішим військовим професіоналом. Війська його Африканського корпусу ніколи не були звинувачені у воєнних злочинах. Поводження із солдатами противника, що були захоплені ним під час боїв в Африці, відповідало нормам міжнародного права. Крім того, Роммель повністю проігнорував наказ вищого керівництва нацистської Німеччини щодо страти захоплених командос та десантників, а також військових й цивільних осіб єврейського походження всюди, де генерал-фельдмаршал керував веденням бойових дій. Надано: Wikipedia